Вже понад десять років Україна бореться за свою незалежність, і разом із тим тисячі людей пройшли через пекло фронту. Багато з них отримали статус учасника бойових дій (УБД) або брали участь у АТО / ООС. Але що насправді стоїть за словами “державні пільги”? І чи реально ними скористатись у 2025 році?
Які пільги мають учасники бойових дій?
📌 Комуналка:
✔ Знижка 75% на оплату житлово-комунальних послуг (газ, світло, вода).
❗ Але! Якщо не маєш субсидії, ця знижка часто не працює повністю — особливо в містах із новими тарифами.
🚍 Транспорт:
✔ Безкоштовний проїзд у міському, приміському, міжміському транспорті (автобуси, метро, електрички).
❗ Часто перевізники просто “не бачать” цих прав — особливо приватні.
🧾 Податки:
✔ Звільнення від податку на нерухомість (у межах норм) та земельного податку.
✔ Можна не сплачувати військовий збір із певних доходів (залежить від ситуації).
🏡 Житло:
✔ Черга на безкоштовне житло або компенсація.
✔ Програма “єОселя” — доступне кредитування ветеранів.
🧠 Медична та психологічна допомога:
✔ Безкоштовні ліки, першочерговий прийом у лікарнях.
✔ Реабілітація (в тому числі психологічна), курорти.
❗ Але за фактом — черги, дефіцит спеціалістів і брак місць у санаторіях.
🎓 Освіта:
✔ Безкоштовне навчання в університетах та технікумах.
✔ Переваги при вступі — як для самих учасників, так і для їхніх дітей.
Проблеми, які не вирішено навіть у 2025-му
1. Паперова тяганина
Щоб оформити пільгу — треба вистояти чергу, зібрати купу паперів, пройти комісію. Не всі мають на це сили чи нерви.
2. Місцеві бюджети не справляються
Пільги на транспорт чи комуналку фінансують місцеві ради. У маленьких містах чи селах — просто нема грошей.
3. Нерівний доступ
У Києві — є, у Козятині — нема. Це реальність: від регіону до регіону доступ до прав УБД відрізняється кардинально.
4. Психологічна підтримка — критична, але відсутня
ПТСР — табуйована тема. Навіть ті, хто звертається по допомогу, не завжди її отримують. У селах — взагалі біда.
Цифри, що говорять самі за себе
- 450 000+ осіб мають статус УБД.
- 35 000+ — інваліди війни.
- Більше 20 000 — ветеранів без постійного житла.
- Тільки 58% користуються пільгами регулярно (офіційно).
- 40+% стикаються з проблемами при оформленні пільг.
Що з цим робити?
Держава поступово цифровізує сервіси: зʼявляються кабінети ветерана, послуги в “Дії”, автоматичне нарахування компенсацій. Але до справжньої зручності ще далеко.
Порада:
🔹 Перевір свої права у реєстрі ветеранів.
🔹 Консультуйся з юристами (безкоштовно часто можна через ГО).
🔹 Не мовчи — звертайся у місцеві ради, у “гарячу лінію ветерана”, пиши звернення.
На завершення
Держава Україна декларує широку підтримку учасників бойових дій, однак на практиці реалізація прав і пільг досі має багато недоліків. У 2025 році критично важливими залишаються питання ефективної цифровізації процесів, спрощення процедур, психологічної підтримки та забезпечення житлом.
Для учасників бойових дій не менш важливим є не лише доступ до пільг, а й повага, визнання та підтримка з боку суспільства, яке вони захищали.
Пільги для учасників АТО та бойових дій — це не “бонуси від держави”, а елементарна вдячність тим, хто захищав країну. Але лише разом — через правозахисні організації, громади, юристів — ми можемо змусити систему працювати.